Тепер до несподіваного: люди теж можуть використовувати ехолокацію, особливо ті, хто втратив зір. Це навичка, яку розвивають через тренування, видаючи звуки, як-от клацання язиком, і аналізуючи їхнє відлуння. Спостереження фахівців вказують, що мозок адаптується, перерозподіляючи функції, щоб перетворювати звукові сигнали на “картину” оточення. Уявіть людину, яка ходить вулицями Києва чи https://charliepdepz.full-design.com/an-unbiased-view-of-hire-someome-to-take-case-study-79463406